Фото без описуНавесні 2026 року російська інформаційна машина зробила чергову ставку на одну з найболючіших тем українського суспільства - мобілізацію. Березень, квітень і травень стали періодом справжнього вибуху фейкового контенту, створеного або підсиленого штучним інтелектом. Центром цієї кампанії вкотре намагалися зробити Львів та Львівщину.

У TikTok, Telegram та анонімних каналах масово поширювалися відео нібито “облав ТЦК”, “затримань чоловіків у торгових центрах”, “побиття цивільних” та “панічних втеч через кордон”. Автори таких роликів подавали їх як “реальний Львів сьогодні”, створюючи атмосферу тотального страху та внутрішнього конфлікту.

На перший погляд ці відео виглядали переконливо. Саме на це й був розрахунок. Частина роликів виявилася змонтованою з окремих фрагментів, вирваних із контексту. Інші були згенеровані за допомогою AI або взяті з подій в інших країнах. Деякі відео навмисно супроводжувалися фальшивими геолокаціями, українськими написами та емоційними коментарями, щоб створити ілюзію “масових репресій” саме у Львові.

Російська пропаганда прекрасно розуміє символічне значення Львова для України. Для мільйонів людей це місто асоціюється з тилом, стабільністю, волонтерством, допомогою армії та відносною безпекою. Саме тому будь-який конфлікт, пов’язаний із мобілізацією у Львові, автоматично набуває великого емоційного резонансу.

Кремлівські інформаційні мережі працюють за простою схемою: якщо вдалося створити враження, що навіть у тилових регіонах “усе вибухає від ненависті”, то це починає бити по моральному стану всієї країни. Для цього й використовують AI-фейки — швидкі, дешеві та емоційно агресивні.

Центр протидії дезінформації неодноразово попереджав про використання Росією контенту, створеного штучним інтелектом, для деморалізації українського суспільства. І проблема тут не лише у фальшивих відео. Значно небезпечніше те, що люди поступово перестають розуміти, де правда, а де маніпуляція. Інформаційний шум стає настільки потужним, що суспільство починає жити в режимі постійного скандалу, взаємної підозри та емоційного виснаження.

Саме це і є головною метою подібних вкидів. Не інформування. Не “викриття”. А страх, ненависть і конфлікт між цивільними та військовими. Російська ІПСО намагається нав’язати українцям думку, що держава та суспільство нібито вже воюють одне проти одного.

Особливість сучасної інформаційної війни полягає в тому, що брехня більше не завжди має бути повністю вигаданою. Достатньо взяти окремий емоційний епізод, домалювати кілька AI-кадрів, додати панічний текст - і соцмережі самі починають розганяти хвилю.

Людину постійно тримають у потоці агресії, шоку та тривоги. У такому стані критичне мислення слабшає, а емоції починають переважати над фактами. Саме на це й робить ставку російська пропаганда.

Історія з “масовими облавами ТЦК у Львові” показала ще одну небезпечну тенденцію: штучний інтелект уже став повноцінною зброєю інформаційної війни.

І захист від неї сьогодні починається не лише з роботи спецслужб чи фактчекерів, а й із здатності суспільства не перетворюватися на натовп, який живе лише емоціями та вірусними роликами