Фото без описуУ 2026 році TikTok остаточно закріпився як один із ключових майданчиків інформаційного впливу, який активно використовується в сучасних гібридних конфліктах. Короткі відеоформати, орієнтовані на швидке споживання контенту, стали зручним інструментом для поширення дезінформації, зокрема в рамках російських інформаційних операцій проти України.

Особливу увагу в таких кампаніях приділяли Львову та Західній Україні. Через вірусні ролики в TikTok масово просувалися наративи про нібито “паніку навколо ТЦК”, “конфлікти між регіонами”, “ухилянтів”, “елітний Захід України”, а також різноманітні фейки, спрямовані на створення соціальної напруги всередині країни.

Зміст таких відео був різноманітним, але логіка залишалася однаковою — максимальна емоційна зарядженість. Візуальні образи, різкі заголовки, уривки з реальних подій у поєднанні з маніпулятивним монтажем формували викривлену картину реальності, яка виглядала правдоподібною саме через свою фрагментарність.

Алгоритми соціальних мереж відіграють у цьому процесі ключову роль. Вони просувають контент, який викликає сильну емоційну реакцію — здивування, страх, обурення або гнів. У результаті навіть поодинокі фейкові відео можуть отримувати масове охоплення та швидко ставати вірусними.

Цим активно користуються інформаційні мережі, пов’язані з російською пропагандою. Серед типових інструментів — використання штучного інтелекту для озвучки, створення псевдоукраїнських акаунтів, маскування контенту під “реальні свідчення”, а також монтаж відео з матеріалів, знятих у різних країнах або в різний час.

Українські аналітичні центри та фахівці з протидії дезінформації неодноразово звертали увагу на масштабне використання AI-інструментів у соціальних мережах для створення правдоподібних, але неправдивих сюжетів. Особливість таких кампаній полягає в тому, що вони не потребують складних технічних ресурсів — достатньо базових інструментів редагування та розуміння алгоритмів платформ.

Результатом стає інформаційне середовище, у якому емоція переважає над фактом, а швидкість поширення контенту важливіша за його достовірність. У такому середовищі фейк має суттєву перевагу над спростуванням, оскільки він завжди з’являється раніше, виглядає яскравіше та викликає сильнішу реакцію.

У ширшому контексті це формує нову якість інформаційної війни. Сучасне ІПСО більше не обмежується традиційними медіа чи довгими текстами. Воно існує в форматі коротких відео, емоційних кліпів і вирваних з контексту фрагментів реальності.

Мета таких кампаній полягає не лише у поширенні окремих фейків, а у створенні постійного стану інформаційного перевантаження. У цьому стані аудиторія втрачає здатність розрізняти джерела, поступово починає сумніватися у будь-якій інформації та переходить у режим емоційного реагування.

У підсумку формується середовище, де паніка, конфлікти та недовіра стають нормою сприйняття реальності. Саме цього і прагнуть організатори таких інформаційних операцій.

У цих умовах критичне мислення та перевірка інформації стають не лише навичкою медіаграмотності, а й елементом загальної безпеки суспільства.