Делегація з Турківщини прийняла участь у святкуванні 77-ї річниці створення УГВР у с.Сприня
У неділю, 11 липня, у селі Сприня, Самбірського району відзначили 77-річчя створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) – органу національно-визвольної боротьби України проти нацистської Німеччини та московсько-більшовицької окупації. Це перше святкування річниці на державному рівні, призначене Постановою Верховної Ради України та включене до переліку національних, державних та ювілейних свят на 2019 рік.
В даному заході взяли участь і делегація з Турківщини: заступник міського голови Степан Залуга, директор Турківського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» Богдан Петренко та активна молодь Турківщини.
У програмі – хода учасників святкування до пам’ятника засновникам УГВР, поминальна панахида за борцями за волю України, урочисте віче, святковий концерт та огляд експозиції зброї часів національно-визвольних змагань у музеї-криївці.
Учасники святкування поклали квіти до пам’ятника Степану Бандері, героям Небесної сотні, погруддя Степана Стебельського, Анни Черешньовської (Тетяна), Терентія Піхоцького, Зиновія Тершаковця (Федір), Дмитра Дубаса («Луговий»).
Окрім того, провели поминальну панахиду на могилі Михайла Піхоцького «Бурлака», сотника УПА, начальника охорони Великого Збору УГВР, який похований неподалік с. Недільна Стрілківської ОТГ.
Довідково
УГВР – Українська головна визвольна рада найвищий керівний орган Українського Народу на час революційної боротьби (протопарламент), аж до створення уряду Української Самостійної Соборної Держави. Орган політичного керівництва українським визвольним рухом, утворений в Україні наприкінці другої світової війни з ініціативи УПА і ОУН (ОУН(б)).
Метою організаторів було створення ширшої суспільно-політичної бази для боротьби збройного підпілля проти німців і більшовиків та притягнення до неї кадрів з-поза ОУН (представників колишніх політичних партій та непартійних діячів).
Установчі збори УГВР відбулися 11-15 липня 1944 року поблизу сіл Недільна та Сприня на Самбірщині під охороною відділів УПА.
Головою УГВР було обрано Кирила Осьмака – діяча УНР, народженого 1890 року на Полтавщині.
Виконавчим органом УГВР був Генеральний Секретаріат, який очолював Головнокомандувач УПА Роман Шухевич, а потім очолював Василь Кук.
В 1944 році УГВР видала Універсал, в якому відзначалось, що до УГВР можуть входити всі справді самостійні і незалежні сили України, не залежно від їх світогляду та політично-групового спрямовання, ті, котрі готові боротися за Суверенну Українську Державу.
УГВР в окупованій Україні, збройною боротьбою керувала через УПА, а через ОУН вела політичну і пропагандистську діяльність.
УГВР підтримувала Українську Греко-Католицьку Церкву проти насильної ліквідації та вела пропаганду серед червоноармійців у Західній Україні.
У 1946 проведено бойкот радянських виборів. У жовтні 1949 року УГВР, УПА й ОУН видали «Звернення Воюючої України до всієї української еміграції» із закликом активізувати визвольну справу за кордоном.
Більшість членів УГВР в Україні загинула або була заарештована. Тоді ж практично УГВР в Україні перестала існувати.
