«Гаряча лінія» на тему: «Вимоги щодо застосування РРО та ПРРО платниками єдиного податку з 01.01.2022 року, добровільне декларування статків, адміністративні послуги»»
Днями старший державний інспектор Турківської ДПІ Максим Курус під час телефонного зв’язку «гаряча лінія» відповідав на запитання платників податків на тему: «Вимоги щодо застосування РРО та ПРРО платниками єдиного податку з 01.01.2022 року, добровільне декларування статків, адміністративні послуги»
Надаємо найцікавішу підбірку запитань – відповідей на дану тематику.
З якого періоду підприємці - єдинники повинні застосовувати РРО?
З 1 січня 2021 року РРО/програмні РРО повинні застосовувати:
підприємці-платники єдиного податку другої - четвертої груп, які реалізують:
- технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту,
- ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- лікарські засоби та вироби медичного призначення;
- надають платні послуги у сфері охорони здоров’я;
- при перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
З 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО повинні застосовувати всі фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку (крім ФОП-платників єдиного податку першої групи).
Чи необхідно реєструвати КОРО на програмний РРО?
Чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.
Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний РРО?
Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).
Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
Чи проводяться контролюючим органом перевірки одноразових (спеціальних) добровільних декларацій?
Відповідно до п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування, має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому в Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.
Крім того, п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення»ПКУ.
Водночас, відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.
Так, Декларація підлягає у порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації (п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення»ПКУ).
Метою проведення камеральної перевірки Декларації є виявлення арифметичних та логічних помилок.
Наразі розробляється Порядок проведення камеральних перевірок одноразових (спеціальних) добровільних декларацій.
