Інформування населення про необхідність належного облаштування та експлуатації індивідуальних колодязів та ризики вживання забрудненої питної води, заходи із знезараження питної води

В умовах руйнування об’єктів інфраструктури внаслідок бойових дій, постає проблема забезпечення населення доброякісною питною водою. З цією метою дедалі частіше використовується вода з альтернативних джерел (колодязів, бюветів, каптажів тощо).

Значна кількість населення нашої місцевості використовує для забезпечення питних потреб воду з шахтних колодязів. Санітарними нормами та правилами передбачено, що колодязь має бути ізольований від проникнення поверхневого стоку (дощових і талих вод). Територію поблизу колодязя треба утримувати в чистоті, а у радіусі 50 м від нього не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води. Влаштування колодязів слід здійснювати з урахуванням результатів лабораторних досліджень безпечності та якості підземної води, що планується використовувати. Результати геологічних та гідрогеологічних досліджень, лабораторних досліджень безпечності та якості підземної води надаються до державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території та повинні містити інформацію щодо глибини залягання підземних вод, напрямку їх потоку у плані населеного пункту, орієнтовної потужності водоносного шару, можливості взаємодії з водозаборами, що існують чи проектуються на сусідніх майданчиках, та з поверхневими водними об’єктами (ставок, болото, водоймище, річка тощо), а також фактичних значень показників безпечності та якості підземної води.

         Колодязі повинні відповідати певним конструктивним вимогам, основні з яких полягають у наявності глиняного «замка» та огорожі навколо колодязя, навісу над ним, ремонтних скоб та ємності для забору води. Колодязь має бути утепленим, а матеріал для стінок колодязя потрібно влаштовувати монолітним залізобетоном, бетонними або залізобетонними кільцями, за їх від-сутності – керамікою, цеглою, каменем. Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин.

У разі використання дерев’яних зрубів слід застосовувати колоди без глибоких шпарин і червоточин, не уражені грибком. Перевагу необхідно надавати таким породам дерева, як модрина, вільха, в’яз чи берест, але можна застосовувати також дуб і сосну. Власники колодязів мають періодично проводити їх планове обстеження, поточний ремонт, чищення та дезінфекцію не рідше 1 разу на рік.

Питна вода, призначена для споживання людиною, при цьому повинна бути безпечною в епідемічному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад. Забруднення води – це є зміна її природних властивостей. Воно відбувається внаслідок природних причин, але найчастіше причиною забруднення є діяльність людини. Основним джерелом хвороботворних мікроорганізмів, які поширюються через воду, є випорожнення людини, тварини та фекально-побутові стічні води.

Вживання небезпечної в епідемічному відношенні питної води з колодязя може привести до виникнення інфекційних захворювань (вірусного гепатиту А, черевного тифу, дизентерії, холери, ротавірусної інфекції, гастро-ентериту,  лептоспірозу тощо), а води із хімічним забрудненням – до водно-нітратної метгемоглобінемії, карієсу або флюорозу.

Саме тому рекомендуємо власникам колодязів здійснювати періодичний контроль безпечності та якості питної води.

Дбаймо про якість питної води – про своє здоров’я!