На Турківщині відбувся Великодній фестиваль "Бойківська писанка"
Святкування Великодня має свої звичаї та обряди. Великдень не обходиться без нашої бойківської писанки, малюнки якої передаються з покоління в покоління. Так, 22 квітня, на Турківщині проведено Великодній фестиваль “Бойківська писанка”, це одна із найколоритніших і найяскравіших подій на Турківщині. Фестиваль проводиться з метою збереження на примноження традицій писанкового розпису, на нього з’їхалися майстри з Турківської та Боринської громад.
Розпочато захід з молитви та хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять Героїв, полеглих за свободу української нації, за незалежність нашої держави.
По наших бойківських звичаях кожне святкове дійство розпочинаємо з молитви. Настоятелі церков розпочали спільною молитвою і за добрий початок фестивалю. На фестивалі були присутні гості, а саме: голова Самбірської районної військової адміністрації Іван Ільчишин, перший заступник районної військової адміністрації Надія Пупа, мер міста-партнера з республіки Польща пан Станіслав, помічниця народного депутата України Андрія Лопушанського Ірина Кіра та голова Боринської селищної ради Михайло Шкітак.
З вітальними словами звернулися до присутніх міський голова Ярослав Паращич, голова Самбірської районної військової адміністрації Іван Ільчишин, помічниця народного депутата Ірина Кіра, голова Боринської селищної ради Михайло Шкітак, які привітали присутніх з одним із найсвітліших днів для християнського світу – величним святом Великднем.
Та, на жаль, ми вже третій рік поспіль відзначаємо його в умовах повномасштабної війни. Війни, яка перетворила за одну ніч мільйони українців у біженців… Війни, яка позбавила безліч українських сімей рідних домівок… Страшної кровопролитної війни, яка підступно забрала і, на жаль, продовжує забирати життя вільнолюбивого українського народу за бажання жити на своїй Богом даній землі, своїм розумом, за своїми традиціями та законами. Пам’ятаймо, Ісус переміг смерть і дарував нам надію на вічне життя, на перемогу добра над злом.
Нехай світле Воскресіння Христове увійде у кожну домівку, наповнить душі вірою, надією, любов’ю.
Розважали гостей на фестивалі народні художні колективи.
Це незабутнє свято захоплює та залишає в серці добру пам’ять про чудових людей та їхні традиції.
Також відбулася мистецька ярмарка, майстер-класи з писанкарства.
Під час заходу традиційно діяв благодійний ярмарок на підтримку Збройних Сил України, де жителі та гості мали змогу скуштувати та придбати для себе різноманітні домашні смаколики, домашнього сала, солодощі.
Дякуємо за активність та підтримку!
Зазначимо, традицію створення бойківської писанки внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Ця великодня традиція збереглася в місцях компактного проживання бойків (етнографічної групи українців), зокрема в містах Турка, Самбір і Старий Самбір, а також в окремих селах Самбірського району Львівщини та деяких селах Закарпатської області, де компактно мешкають бойки.
Відмінність бойківської писанки полягає у техніці нанесення малюнку. У традиційному варіанті узор на поверхні яйця наносять суцільною лінією, ніби пензликом. Віск на поверхню витікає мов би через лійку. Натомість бойки пишуть писанку з допомогою загостреної булавки, шпильки, цвяшка, але не лінією, а краплями, чекаючи поки віск стече з вістря інструмента. Тому бойківський узор лягає на поверхню писанки не рівною лінією, як в інших техніках писання писанок, а нерівною смугою, це радше набір витягнутих воскових крапель.
Нині чимало людей звикли до наклейок та іншого штучного оздоблення великодніх яєць, і не хочуть створювати писанки так. як це робили їхні предки. Тому бойківських писанкарів з кожним роком стає все менше і менше. Якщо не вжити заходів, то наш спосіб бойківський орнамент поступово зникне. Загалом людей, які пишуть такі писанки є дуже мало.
Тому бойківські писанкарі сподіваються, що внесення їхнього способу оздоблення писанки до переліку культурної спадщини України допоможе в його популяризації, зробить бойківський стиль писанкарства більш знаним та залучить до числа писанкарів нових людей.