У липні 2025 року російські пропагандистські ресурси поширили новий фейк, спрямований на дискредитацію українських військових. Цього разу мішенню став інцидент, що стався у місті Борислав на Львівщині.

У соцмережах та на анонімних Telegram-каналах з’явилися сфабриковані скриншоти нібито зі статті видання Zaxid.net. У підробленій публікації стверджувалося, що громадянина Борислава, який відкрив стрілянину, покарали, при цьому його називали військовослужбовцем.

Насправді ж це — фальсифікація. Перевірка показала, що:
особа, засуджена за цей інцидент, є цивільною, а не військовою;
подія сталася 4 лютого 2023 року, а не в липні 2025-го;
справжня публікація Zaxid.net не містила згадок про військову службу підсудного.

Цей випадок є типовим прикладом російської маніпуляції, коли старі кримінальні новини перекручують, змінюють дати та деталі, а також додають неправдиві акценти, щоб створити негативне враження про українських військових і посіяти недовіру до Збройних сил.

Експерти наголошують: будь-які «скандальні» новини про військових варто перевіряти за офіційними джерелами та оригіналами матеріалів у медіа. Фейки часто виявляються лише зміненими версіями реальних історій.

Як захиститися від російських фейків та пропаганди. 

У часи війни інформація стає не менш важливою зброєю, ніж зброя на фронті. Російська пропаганда щодня намагається впливати на свідомість українців — відкрите брехнею, напівправдою або емоційними маніпуляціями. Щоб не стати жертвою інформаційних атак, варто дотримуватися кількох правил.

1. Перевіряйте джерело інформації. 
- Довіряйте лише офіційним ресурсам, перевіреним медіа та організаціям з доброю репутацією.
- Якщо новина з’явилася лише в анонімних Telegram-каналах чи на сторінках без авторів і контактів — імовірність фейку зростає в рази.

2. Звіряйте факти в кількох джерелах.
- Справжні новини зазвичай підтверджують одразу кілька незалежних джерел.
- Якщо інформація існує тільки в одному місці, особливо з «ексклюзивними» фото чи скриншотами — це привід для сумнівів.

3. Звертайте увагу на емоційне забарвлення. 
- Пропаганда часто використовує гучні заголовки, перебільшення, драматичні або образливі слова, щоб викликати гнів чи страх.
- Якщо новина змушує вас одразу «горіти» від емоцій — зробіть паузу і перевірте факти.

4. Пам’ятайте про старі події під новим соусом. 
- Російські фейки часто «оживляють» давні новини, змінюючи дати, контекст або додаючи неправдиві деталі.
- Перед тим як повірити — перевірте, чи не йдеться про стару історію, яку видають за свіжу.

5. Критично ставтеся до фото та відео.
- Зображення легко підробити або вирвати з контексту.
- Користуйтеся інструментами зворотного пошуку (Google Images, TinEye), щоб перевірити, де й коли вперше з’явився матеріал.

6. Не поширюйте сумнівні новини. 
- Навіть репост із коментарем «це, мабуть, фейк» допомагає пропаганді розганяти повідомлення.
- Якщо сумніваєтесь — краще утримайтеся від публікації.

7. Використовуйте фактчек-ресурси. 
- В Україні працюють організації, які професійно перевіряють інформацію, наприклад:
- StopFake
- VoxCheck
- Detector Media

Пам’ятайте: 
Пропаганда розрахована на те, щоб посварити українців між собою, з союзниками та посіяти недовіру до держави. Найкращий захист — критичне мислення, перевірка фактів і стриманість у поширенні неперевіреної інформації.

Фото без опису