Фото без описуНавесні 2026 року інформаційний простір України знову став мішенню масштабної хвилі дезінформації. Цього разу удар був спрямований по одній із найчутливіших тем для цивільного населення - мобільному зв’язку під час війни. У Telegram-каналах, TikTok, анонімних чатах і локальних спільнотах почали масово поширювати повідомлення про нібито підготовку “нового закону”, який дозволить відключати мобільний зв’язок під час повітряних тривог.

Особливу увагу автори фейків приділяли саме Львову та західним областям України. У вкидах писали, що Львів нібито стане “тестовим полігоном”, де першими почнуть випробовувати систему відключень. Людей переконували, що зв’язок вимикатимуть уночі, що влада “готує населення до тотального контролю”, а справжня мета - “приховувати наслідки ударів” і “не дозволяти людям фіксувати атаки”.

Сценарій цієї інформаційної атаки був добре знайомий усім, хто спостерігає за російськими ІПСО останніх років. Спочатку з’являвся псевдодокумент або “злив” із нібито державних структур. Потім до нього додавали емоційні коментарі про “диктатуру”, “цензуру” та “приховування правди”. Далі - класичний етап масового поширення із закликами: “терміново переслати”, “поки не видалили”, “це приховують від людей”.

Головна ставка робилася не на факти, а на емоції. Людині в умовах війни достатньо кількох хвилин невизначеності, щоб страх почав працювати сильніше за логіку. Саме тому тема мобільного зв’язку стала настільки зручною для маніпуляцій.

У сучасній війні телефон - це вже давно не просто засіб комунікації. Це можливість дізнатися про небезпеку, написати рідним після вибухів, викликати допомогу, отримати новини, побачити, що близькі живі. Для багатьох людей мобільний зв’язок став психологічною опорою в умовах постійного стресу. І саме по цьому відчуттю безпеки намагалася вдарити російська пропаганда.

Фейки про “відключення зв’язку” були розраховані на створення хаосу та недовіри. Адже коли люди починають вірити, що держава нібито приховує інформацію або готує обмеження, виникає атмосфера підозри, паніки й внутрішнього напруження. Це і є одна з ключових цілей ІПСО - не обов’язково переконати всіх, а посіяти сумнів і тривожність.

Насправді жодного закону про масове відключення мобільного зв’язку під час повітряних тривог не існувало. Офіційні структури, зокрема Центр протидії дезінформації, оперативно спростували ці повідомлення. Але навіть після цього фейки ще певний час продовжували жити у соцмережах, бо інформаційні атаки працюють не через достовірність, а через швидкість і емоційний ефект.

Історія з “відключенням мобільного зв’язку у Львові” стала черговим нагадуванням: сучасна війна ведеться не лише ракетами та дронами. Вона ведеться за увагу, емоції та довіру людей. І кожен необдуманий репост анонімного повідомлення може стати частиною чужої інформаційної операції.

Саме тому критичне мислення сьогодні - це вже не просто корисна навичка. Це елемент інформаційної безпеки країни.