Проєкт аналітичного звіту містобудівного моніторингу територій населених пунктів Турківської міської ради Самбірського району Львівської області

Дата: 06.03.2024 14:09

Кількість переглядів: 19

Відповідно до статті 23 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", враховуючи Порядок проведення містобудівного моніторингу затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.09.2011 №170 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 14 грудня 2021 року №333) (надалі - Порядок) відділом містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та енергетики Турківської міської ради (надалі - відділ) підготовлено аналітичний звіт містобудівного моніторингу містобудівної документації: генеральних планів населених пунктів Турківської міської ради: місто Турка, сіл Розлуч, Явора, Мала Волосянка, Стоділка, Ісаї, Ясениця, Кіндратів, Ясенка-Стецьова, Завадівка, Лосинець, Мельничне, Ільник, Ліктів, Закіпці, Радич, Присліп, Вовче, Лімна, Бережок, Жукотин, Дністрик-Дубовий, Хащів, Лопушанка, Шум′яч.

Розділ 1. Топографічний моніторинг

Генеральний план міста Турка розроблений у 2009 році. Генеральні плани  6 –ти населених пунктів оновлені, 15 генеральних планів населених пунктів розроблені і затвердженні в період з 1968 по 1980 рр., які на даний час не оновлені, 3 генеральні плани населених пунктів в стадії розроблення, а саме: сіл Хащів, Лопушанка, Вовче.

Розділ 2. Моніторинг навколишнього середовища.

Турківська ТГ розташована у південній частині Самбірського району. Відстань від  центру громади м.Турка  до м.Самбір 61,8км.

Площа ТГ становить 387,3км².

Рельєф громади характеризується м'якими формами і місцями набуває горбистого характеру. Відносні ж висоти досягають всього 200-300м, схили досить пологі, вкриті товщею суглинків, що легко руйнуються.

Наявність у межах Турківщини одного з найдавніших і найнебезпечніших шляхів через Карпати.

У селі Вовче в урочищі «Старе поле» на південно-західному схилі Розлуцького хребта, на висоті 760 м бере свій початок одна з найбільших річок України  - Дністер, який тече спочатку на захід, а пізніше – на північний захід, через села Вовче, Бережок до Лімни, де повертає на північ.

Також через територію Турківської громади протікає річка Стрий.

Турківська міська громада – край з унікальними можливостями для розвитку і поширення  туризму, оскільки тут гармонійно поєднується багата культурно-історична спадщина, мальовнича неповторна природа, з її бурхливими кришталево-чистими гірськими річками та прохолодним гірським повітрям, щира гостинність мешканців краю.

Мало, дуже мало збереглося документальних матеріалів, що стосуються історії Турківщини давніх часів. Та й ті часто неповні, подекуди суперечливі і, навіть, тенденційні.

Турківщина володіє  значними історико-культурними ресурсами. Окрасою Бойківщини є бойківські церкви та дзвіниці, які відзначаються оригінальністю архітектурних форм, простотою, доцільністю та виразністю окремих деталей. На території Турківської міської ТГ знаходяться 7 пам'яток історії, 3 пам'ятки мистецтва та 22 пам’ятки культурної спадщини.

Багатим на мінеральні води є с.Розлуч. Розлуч — ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Розташований у межах Турківської ТГ Львівської області, поблизу північної околиці села Розлуч.

Розділ 3. Моніторинг використання землі.

Всього по Турківській міській раді земельний фонд становить – 39 904 га.

З них:

• землі сільськогосподарського призначення – 15 899,86 га;
• землі лісогосподарського призначення – 21 306,18 га;
• землі рекреаційного призначення – 2,4722 га;
• землі водного фонду – 565,8 га;
• землі житлової та громадської забудови – 1 614,25 га;
• інші землі – 515,44 га.

Розділ 4. Моніторинг забудови

Відділом в 2023 році за допомогою єдиної державної електронної системи у галузі будівництва видано 1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки та 3 містобудівних умов та обмежень забудови для проектування об’єкта будівництва.

Розділ 5.Моніторинг демографічної ситуації та розселення

Чисельність населення громади 23 864 чол., з яких:

-  міське населення – 7 692 чол.

-  сільське - 16 172 чол.

В закладах освіти навчається 2 983 учнів, 422 дитини в закладах дошкільної освіти та 261 дитина – п’ятирічки.

Мешканці 17-60 років – 13105

Мешканці старші 60 років – 6587

Кількість багатодітних сімей –487

Кількість дітей, які знаходяться під опікою –17

Кількість дітей позбавлені батьківського піклування - 18

Переміщенні особи із територій ведення військових дій –289

Розділ 6. Моніторинг соціально-економічної діяльності

На території Турківської громади домінує робота в сільському господарстві, оптово-роздрібній торгівлі, значно меншою мірою – у сфері освіти, промисловості. У громаді функціонує відносно невелика  кількість  підприємств. Місцеві підприємства пропонують мешканцям громади здебільшого постійну роботу. Значна кількість мешканців громади працює у місті Турка та за межами громади.

Також на місцевому ринку праці присутня самозайнятість – робота у індивідуальних господарствах, дрібна роздрібна торгівля вирощеними сільськогосподарськими продуктами – овочами, фруктами, молокопродуктами.

     Також на території громади функціонують АЗС, готельно-ресторанні комплекси, випускаються та діють наступні засоби масової інформації: народний часопис Турківщини газета «Бойківщина» та студія радіомовлення «Карпатський гомін».

Явірська ГЕС — мала гідроелектростанція у с.Явора, на річці Стрий.

Розділ 7. Моніторинг просторових зв'язків

та транспортної мобільності

Інфраструктура (дороги, громадський транспорт, житлові ресурси)

Загальна протяжність доріг загального користування ТГ становить 148,3км., серед яких з найбільшою протяжністю є  автомобільна дорога Н-13 Львів-Самбір-Ужгород,  О 141902 Турка-Східниця та О 141901 Турка-Лопушанка.

Усі населені пункти громади забезпечені постійним транспортним сполученням з м.Турка, районним  та обласним центрами. Загалом через м.Турка проходять приміські, міжміські, міжобласні та міжнародні автобусні маршрути.

    Також через м.Турка та кілька населених пунктів громади здійснюються пасажирські перевезення залізничним транспортом.

    Протяжність комунальних доріг Турківської громади становить  151,82 км.

Відстань від адміністративного центру до населених пунктів громади

Розподіл автомобільних доріг по типах покриття:

-         асфальтобетонне покриття – 5,7 км;

-         чорне шосе – 21 км;

-         біле шосе – 35км;

-         грунтові – 12,1 км.

Розділ 8. Моніторинг інфраструктури

Соціальна та культурна інфраструктура громади є достатньо розвиненою.

В наявності є об’єкти освітнього, медичного, культурного призначення.

Мережа закладів освіти налічує: 21 ЗЗСО, серед яких -  10 гімназій, 7 ЗЗСО I-IIIст., 2 ЗЗСО I-IIст., та 2 початкові школи), 2 заклади з короткотривалим перебуванням дітей (п’ятирічки).

Позашкільні заклади освіти:

- Комунальний заклад позашкільної освіти «Будинок дитячої та юнацької творчості Турківської міської ради Самбірського району»;

- Комунальна установа Турківська ДЮСШ «Юність».

Також діє комунальна установа «Турківський інклюзивно-ресурсний центр Турківської міської ради Самбірського району».

Збереження і збагачення культурно-історичної спадщини здійснюється за допомогою закладів культури, які функціонують на території Турківської громади.

Заклади культури:

- Комунальний заклад «Центр культури та дозвілля Турківської міської ради», який налічує 24 філії;

- Комунальний заклад «Публічна бібліотека Турківської міської ради», яка налічує 24 філії;

- Турківський народний музей «Бойківщина»;

- Турківська дитяча музична школа.

Надання медичної допомоги та лікарських послуг здійснюють:

- Комунальне неприбуткове підприємство «Турківська центральна міська лікарня»;

- Комунальне некомерційне підприємство «Турківський  центр первинної медико – санітарної допомоги».

Розділ 9. Моніторинг реалізації містобудівної документації

ГЕНЕРАЛЬНІ ПЛАНИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ТУРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Розділ 10. Висновки щодо доцільності внесення змін до містобудівної документації

Гірські регіони, зокрема Українські Карпати, зберігають важливу природну і культурну спадщину та підтримують стабільність екосистем на обширних прилеглих територіях. При цьому гірські регіони наштовхуються на непрості виклики в економічному та соціальному зростанні внаслідок складних для розвитку господарства та життєдіяльності населення природних умов і потребують особливої політики регіонального розвитку.

Створення сприятливих умов для подолання економічної депресивності території громади можливе при підвищенні інфраструктурної привабливості територій через розвиток транспортної мережі, систем зв'язку та телекомунікацій, інженерної підготовки – мереж електропостачання, водопроводу й каналізації, складування й переробки відходів тощо; сприяння розвитку традиційних і найперспективніших для цієї території видів господарської діяльності – лісництва, гірського сільського господарства, рекреаційно-туристичної сфери, екологічно сумісних видів промислової діяльності, включаючи переробку місцевих сировинних ресурсів, розвиток альтернативної енергетики; розробку та забезпечення реалізації низки цільових економічних програм з урахуванням екологічних обмежень, зумовлених природною специфікою гір; розвиток ринкової інфраструктури: оптово-роздрібних ринків, розвиток транскордонної економічної співпраці; посилення владних повноважень, інституційної та фінансової спроможності органів місцевого самоврядування, поглиблення міжмуніципальної і міжрегіональної співпраці в процесі здійснення реформи децентралізації. Підвищення стандартів соціального забезпечення та поліпшення умов проживання місцевого населення можливе через відновлення й розвиток об'єктів соціальної інфраструктури в населених пунктах з доведенням їх до сучасних стандартів (установи дитячого дошкільного виховання, освіти, медичного обслуговування, соціальної опіки, охорони правопорядку, фізкультури та спорту); розвиток об'єктів комунального господарства (водопостачання, каналізація, збирання, переробка та складування відходів); сприяння розвитку комунальних та інших підприємств побутового обслуговування в населених пунктах;  розвиток місцевого дорожнього господарства, реконструкція дорожньої мережі населених пунктів, будівництво чи доведення до сучасних стандартів сполучних доріг між сільськими населеними пунктами громади та адміністративними центрами. Для збереження й розвитку етнокультурної спадщини потрібно здійснити реконструкцію та належне утримання мережі будинків культури, клубів, бібліотек, народних домів, організацію на їх основі осередків культурного життя місцевих громад; відновлення й охорона об'єктів історичної, природної та культурної спадщини на території громади, популяризація історико-культурних надбань; сприяння відновленню й розвитку художніх народних промислів; збереження та реставрація унікальної дерев'яної сакральної архітектури громади. З метою забезпечення охорони навколишнього природного середовища та техногенно-екологічної безпеки необхідне лісовідновлення та ведення екологічно орієнтованого лісового господарства; оптимізація структури ландшафтів; охорона природно-заповідного фонду, біо- та ландшафтного різноманіття; запобігання транскордонному забрудненню; удосконалення водного господарства та охорони водних екосистем, проведення протипаводкових заходів і оптимізація гідрологічного режиму річкових басейнів; вирішення питань збору, переробки, утилізації промислових і побутових відходів, недопущення засмічення території.

« повернутися